Степа́н (Стефан) Льво́вич Рудни́цький 

(3 грудня 1877, Перемишль, Австро-Угорщина — †3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карельська АССР)

С. Рудницький значною мірою засновник української геоморфології, антропогеографії, політичної, соціально-економічної та демографічної географії. Особлива заслуга Рудницького в тому, що він започаткував картографічний напрямок в українській географії. Розробляти географічні карти українською мовою почав у Львові, продовжував в еміграції у Відні, а також в радянській Україні. Завдяки йому Україну чи не вперше було представлено у картографічних працях як цілісну просторову одиницю.

Головні праці

• «Нинішня географія» (1905 р.),
• «Начерк географічної термінології» (1908 р.),
• «Коротка географія України» (1910—1914 рр.),
• «Україна: земля і народ» (1916 р.),
• «Україна з політично-географічного становища» (1916 р.)
• «Україна — наш рідний край» (1917 р.),
• «Україна і великодержави» (1920 р.)
• «Українська справа зі становища політичної географії» (1923 р.)
• «Основи землезнавства України» (1924, 1926 рр.),
• «Основи геології й морфології Закарпаття» (1925, 1926 рр.),
• «Завдання географічної науки на українських землях» (1927 р.).
• «Українські козаки»^[2]
• «Козацько-польська війна 1625 року»
• «Українські козаки в 1630-35 роках»